Будильник

 

Будильник

 

У мами в хаті, у селі,

Стоїть будильник на столі.

Якщо там гостем я бував, 

Мене привітно зустрічав, 

Його ходи невтомний стук:

Тук-тук тук-тук тук-тук тук-тук

 

Спочатку маму він будив,

Коли ніхто ще й не світив.

А потім інших піднімав,

Уже як півень проспівав.

Лунав, мов серця перестук,

Отой тук-тук тук-тук тук-тук

 

Ішли літа... Летіли дні...

А він служив моїй рідні.

Не поспішав, не відставав,

І вірно час нам рахував.

Постійно жив у хаті звук:

Оте його тук-тук тук-тук.

 

Хтось - просто так, хтось - по знання,

Поїхала з села рідня.

Пройшло з тих пір немало літ,

Коли я теж пішов у світ.

Та де б не був, як рідний гук

Мені вчувалося тук-тук.

 

Немає мами вже давно...

Вона не вигляне в вікно,

Як часом хвіртка заскрипить

І пес Бровко загавкотить.

Нема кого тепер будить.

Нема кому тепер служить.

Стоїть будильник і мовчить. 

Коментарі

Напишіть свій коментар